Как выбрать рюкзак (укр)
ВСЕ СВОЄ НОШУ З СОБОЮ
(Переклад з росiйської мови. Матерiал взято з журналу "Потребитель")
Рюкзак, звичайно, є найбільш невід’ємною частиною туризму. Саме з ним у більшості асоціюються слова <турист> та <похід>. Якщо в російській мові словом <туризм> позначають що завгодно, від сходження на Еверест до тижневого вилежування на пляжі біля готелю, то на заході розрізняють hiking – щось на кшталт прогулянки на природі, ПВД – (похід вихідного дня) по-нашому; trekking – похід, зазвичай у гористій місцевості (а рівнини у них усі розорані або забудовані), з невеликими (2-3 дні) автономними переходами між турбазами; і backpacking – справжній тривалий автономний похід. Так от, якщо перекладати дослівно, це значить <рюкзачництво>. До речі, слово <рюкзак> німецького походження, дослівно - <спинний мішок>. Хороший рюкзак – це не просто великий об’єм <мішку з лямками>. В умовах тривалого походу або екстремальних навантажень багато що залежить від правильного підбору рюкзака. Хороший рюкзак повинен правильним розподіленням навантаження полегшити переноску значної кількості вантажу. Він повинен бути легким, добре опиратися морозу та бути міцним на розрив. Якість та функціональність рюкзака визначаються не тільки об’ємом, кроєм і типом тканини мішка, але й особливостями підвісної системи, якістю фурнітури, наявністю додаткових можливостей. Універсального рюкзака для походів не існує, тому спробуємо розібратися, який краще підходить для ваших завдань.
Класифікувати рюкзаки можна за конструкцією і за призначенням. За призначенням рюкзаки можна розділити на кілька різновидів: експедиційні, трекінгові, скітуровські, лижні, сноубордистські, штурмові, велосипедні, ролерні і міські.
За конструкцією рюкзаки бувають станкові і м’які.
М’які, у свою чергу, можуть являти собою як просто мішок з лямками (типу брезентового <колобка>, який сьогодні можна зустріти тільки у дачників-ретроградів, так і доволі складну конструкцію з підвісною системою так званого анатомічного типу, іноді навіть із вбудованими жорсткими металічними елементами. А втім, малі рюкзаки, наприклад, міські, можуть мати спрощену конструкцію.
КЛАСИФІКАЦІЯ РЮКЗАКІВ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
Експедиційні рюкзаки
Експедиційні рюкзаки служать для доставки експедицій на початок маршруту або для автономних походів довгої тривалості, тому вони повинні мати великий об’єм. Рюкзаки цього типу можуть бути станковими або анатомічними. Прикладом використання такого рюкзаку може бути водний похід на розбірних суднах, доставка базового табору альпіністів або спелеологів.
Трекінгові рюкзаки
Для більшості походів потрібні рюкзаки меншого об’єму. Їх об’єм зазвичай становить 60-80 літрів. На заході, а тепер і у нас, їх називають крекінговими. Такі рюкзаки мають надзвичайно широке застосування, вони призначені для не дуже тривалих походів, коли вага та об’єм їжі і спорядження не надто великі. Тобто для абсолютної більшості походів: для піших, гірських, лижних, а також просто для походів вихідного дня з однією-двома ночівлями. Трекінгові рюкзаки, як правило, мають анатомічну конструкцію. Особливістю крекінгового рюкзака є наявність зовнішніх кріплень для мотузок, скельних та льодових інструментів, а також для зовнішньої підвіски намету або килимка. Це можуть бути пластмасові пластини з прорізами або різноманітні петлі зі строп.
Скі-турівські, лижні та сноубордистські рюкзаки
Скі-турівські рюкзаки мають вузькоспеціалізований характер та призначені для одно-, дводенних прогулянок на лижах, занять гірськими лижами та сноубордом. Відповідно до призначення у них можуть бути різні варіанти кріплень для спорядження на зовнішньому боці рюкзака. Ці рюкзаки мають невеликий об’єм (20-40 літрів), оснащені кишенями для лижних палок, можуть мати спеціальне відділення для питної системи (пластикової ємності з трубкою та мундштуком), мають велику кількість кишень для речей першої необхідності, ключів тощо.
Як і всі рюкзаки з анатомічною підвісною системою, рюкзаки цього різновиду оснащені регульованими поясним та плечовим ремінцями, сіткою або якоюсь іншою системою вентиляції спини туриста. Часто мають міцну пластину, що захищає хребет від травм у випадку невдалого падіння.
Штурмові рюкзаки
Штурмові рюкзаки мають схожі на скі-турівські властивості та розміри. Вони призначені для безпосереднього штурму верхів’їв і найскладніших ділянок маршруту, де немає необхідності та можливості переносити весь запас спорядження та продуктів. Лямки і пояс можуть бути більш жорсткими і без вентиляції – все одно рюкзак одягається на пуховку.
Головне, такий рюкзак повинен мало важити та мати зовнішні кріплення для скельного і льодового спорядження.
Велорюкзаки
Існують два типи велорюкзаків. Одні з них схожі на скі-турівські або навіть на міські. Ці рюкзаки мають невеликий об’єм (20-40 літрів), у них велика кількість кишень для речей першої необхідності, ключів, документів тощо. Багато моделей мають відділення для питної системи та спеціальне еластичне кріплення або кишеню для велошолому.
Підвісна система має свої особливості. Поясний та плечові ремінці можуть бути відносно простими, проте система вентиляції спини обов’язкова. Інший тип велорюкзаків, так звані <штани>, має вузькоспеціалізований характер і закріплюється на багажнику велосипеда. Як правило, у них три секції, одна кріпиться зліва від колеса, друга справа, а третя зверху.
Іноді секції бувають такими, що відстібаються одна від одної, а іноді представляють собою один великий мішок специфічної форми, за яку такий рюкзак і називають <штанами>. У всіх велорюкзаків обов’язково наявні нашивки з тканини зі світовідбивальним покриттям, а іноді навіть передбачена можливість кріплення червоного <габаритного> ліхтарика.
Міські рюкзаки
Мабуть, найпоширеніший різновид рюкзаків.
До цих рюкзаків висуваються зовсім інші вимоги, ніж до похідних. На перше місце виходить зовнішній вигляд рюкзака. Так як основним вмістом рюкзака, найімовірніше, будуть книги, журнали та документи формату А4, то розмір і форма оптимізовані саме для такого вантажу. Рюкзак виходить майже прямокутний та плаский. У міському рюкзаку зручність важливіша за надійність, тому він закривається на довгу, до половини висоти блискавку.
Обов’язкова зверху ручка для переноски, потаємні кишені для ключів, грошей і документів. Останнім часом з’явилися зручні кишені для мобільного телефону й тих же грошей та ключів, розташовані спереду на лямках. Позаду й збоку, навпаки, не повинно бути нічого зайвого, що б могло чіплятися за ручки дверей і ґудзики людей. Зате бажана наявність нашивок з тканини зі світовідбивальним покриттям.
Ролерні рюкзаки
Призначені для любителів роликових ковзанів. Головний критерій – можливість переносити роликові ковзани. Бажано всередині, але можна й на спеціальній роликовій підвісці. Так як ролики – це міська розвага, то ролерні рюкзаки повинні мати функції, властиві міським. У той же час катання на роликах передбачає фізичні навантаження, звідси подібність до велорюкзаків у частині підвісної системи.
ЯКИЙ РЮКЗАК ВЗЯТИ У ПОХІД
Розглянемо уважніше рюкзаки для походів. Тобто експедиційні та трекінгові.
Передусім треба визначитись з об’ємом майбутнього рюкзака. Тут можливі дві помилки – занадто малий і занадто великий рюкзак. Великий рюкзак провокує напхати у нього побільше. А якщо речей усе ж таки небагато, то вони будуть укладені нещільно, і рюкзак буде бовтатися. Деякі <хитрі> новачки, особливо цим грішать дівчата, свідомо беруть явно маленький рюкзак, у який не лізуть навіть власні речі, не кажучи вже про їжу та суспільне спорядження.
Це закінчується тим, що об’ємні речі типу спальника і пуховки розбирають інші учасники, а мікрорюкзачок заповнюється крупою та банками тушонки. Зазвичай, якщо ви не несете з собою купу спорядження, наприклад, байдарку, то вистачає 70-90 літрів.
Жінки, як правило, несуть менше суспільного спорядження, їм вистачить 50-70 літрів. Але у будь-якому випадку краще мати невеликий запас об’єму, ніж кожен раз півгодини утрамбовувати рюкзак або чіпляти зовні усе, що тільки можливо. Що стосується конструкції, то в похід можна узяти станковий чи анатомічний рюкзак.
Станкові рюкзаки
Станок – це велика рама, виконана, як правило, з алюмінію, тонкостінних труб з нержавіючої сталі або композитних матеріалів (наприклад, вуглепластика), до якої прикріплені плечові та поясний ремінці. На станок може навішуватись один чи кілька мішків для вантажу або будь-який негабаритний вантаж. У деяких моделей рама має горизонтальну поличку для додаткової фіксації вантажу та для надання рюкзаку стійкості під час опускання на землю.
Для забезпечення вентиляції спини на станок натягується сітка, щоб спина не стикалася з поверхнею рюкзака. Станкові рюкзаки зазвичай призначені для експедицій, там, де необхідна жорстка конструкція для переносу великих вантажів. Особливою популярністю станки користуються у спелеологів. Та, на жаль, хороші станки, якщо й виробляються на Заході, то до нашої країни не постачаються. Чудові титанові станки робили <дяді Васі> з оборонного заводу, але ця можливість померла разом з радянською оборонкою.
Все, що є у продажу, тільки компрометує саму ідею станка. Це або слабенька рама з неміцними поєднаннями, яка ламається ще у поїзді, або непід’ємна конструкція, що викликає асоціації з <господарськими валізами-візочками>. Тому в нашому огляді ми їх розглядати не будемо.
Анатомічні рюкзаки
Анатомічним називають м’який рюкзак, у якого бік, що прилягає до спини, повторює форму тіла. Щоб рюкзак тримав цю форму, у нього вшиваються вставки з пінополіуретану.
До найсучасніших моделей застосовують вставки з твердого пластику, а щоб перенести вагу з плечових лямок на пояс, вертикальні спрямування підсилюються вставками з металу – латами. Потовщення на спинці рюкзака створюють додаткову вентиляцію спини. Таким чином, анатомічний рюкзак поступово починає все більше скидатися на станковий. Єдиною різницею залишається те, що підвісна система не відділяється від мішка, а каркас відносно гнучкий та компактний.
Якщо каркас не дуже жорсткий, то, щоб рюкзак тримав форму і не бовтався, він повинен бути щільно запакований. Тому об’єм рюкзака необхідно регулювати за допомогою бокових стяжок та <плаваючого> верхнього клапана.
Кишені в анатомічних рюкзаках також є необхідною деталлю. Пришиваються вони, як правило, або позаду, або з боків рюкзака. З одного боку, це більш зручно, так як не зміщує центра тяжіння. З цих же міркувань наповнювати їх рекомендується рівномірно. Але <слонячі вуха>, що стирчать у різні боки, дуже заважають під час рухання лісом та проходу крізь вузькі двері у транспорті. Колись було модно бокові кишені робити такими, що знімаються та пристібаються спеціальними стропочками.
Проте, якщо просто великі <вуха> незручні тільки, коли чіпляються, то <вуха>, що бовтаються, заважають завжди. Краще просто взяти рюкзак із дещо великим об’ємом, так буде і зручніше, і легше. Ще одна-дві кишені, як правило, розташовуються на верхньому клапані рюкзака. У сучасних рюкзаках може бути переділка, що розділяє рюкзак на два незалежних відділення з самостійними входами, що полегшує доступ до певної частини рюкзака, не перериваючи весь рюкзак. Корисність цього пристосування у великих походах неоднозначна, так як вона послаблює, а значить, обважнює конструкцію рюкзака.
Передбачається, що в нижньому відділенні лежить спальник, а килимок скручений у трубочку та прив’язаний зовні. Тоді дійсно рюкзак можна не розбирати. Але багатьом туристам більше до вподоби, щоб зовні нічого зайвого не висіло, у тому числі й килимок. Хоча це не завжди можливо. Наприклад, палки та лісоруб носять саме на зовнішній підвісці. Тому практично всі анатомічні рюкзаки мають засоби для зовнішнього кріплення вантажу. Абсолютно необхідною деталлю будь-якого сучасного похідного рюкзака є пасок. Він дозволяє перенести більше половини ваги рюкзака на стегна, розвантажуючи хребет і плечі. А також опустити верхню точку кріплення лямки до рівня середини лопатки, при цьому найширша частина лямки буде більш ефективно розподіляти вантаж по задній частині плеча. Крім того, пасок фіксує рюкзак на спині, не даючи йому бовтатися в різні боки.
Пасок повинен бути досить широким (сантиметрів десять) і м’яким, але в той же час тримати форму і не бгатися. Застібнутий та відрегульований пасок повинен утворювати певну конічну поверхню, яка під час опускання спирається на стегна та заклинюється. Спільною особливістю для сучасних похідних рюкзаків, як станкових, так і анатомічних, є наявність регульованої підвісної системи, яка дозволяє підігнати один і той же рюкзак на людей, що помітно різняться ростом.
Для цього потрібно не тільки регулювати довжину лямок, але й переміщати верхню точку кріплення лямок. Форму лямок зазвичай роблять S-подібною. Такі лямки краще тримаються на плечах і не зіскакують. Якщо ж лямки прямі, то обов’язкова стяжка на рівні грудей. Але на рюкзаку з добре підібраною підвіскою грудна стяжка не потрібна.
МАТЕРІАЛИ
Наразі практично всі рюкзаки шиються з синтетичних тканин, виготовлених з волокон двох типів – капрон (він же нейлон) і лавсан (він же поліестер). Найпоширеніші з них - Cordura та Oxford. Відмінність між цими двома матеріалами полягає у тому, що Oxford м’якіше і легше, ніж Cordura, проте останній дозволяє зберігати форму за неповного наповнення або взагалі без наповнення, а також міцніший та довше не промокає.
До речі, непроникність – досить неоднозначна властивість. На рюкзаку є шви, блискавки, кишені, а вода, як відомо, дірочку знайде. Отже, досвід показав: рюкзак, що не промокає, - це рюкзак, що не просихає.
Дно рюкзака повинно бути підсилене. Дно з товстої кордури досить надійне і до того ж не ковзає по снігу, але його важко відчистити від бруду. У цьому відношенні добрим є дно з тези (товстий кордовий капрон з двобічним ПВХ-покриттям).
Пряжки та карабіни можуть бути як металічними, що витримують великі навантаження, але збільшують вагу рюкзака, так і пластиковими. Пластикові вироби краще використовувати від відомих виробників: є сподівання, що така фурнітура надійніша.
ЯК ВІДРЕГУЛЮВАТИ РЮКЗАК
Регулювання підвіски виконується знизу вгору:
1) Навантажуєте рюкзак, підтягуєте лямки, залишивши певний запас, та одягаєте його.
2) Підганяєте пасок. Він повинен спиратися на стегна так, щоб кінці тазових кісток, які випинаються, опинились приблизно посередині крил паска. Затягувати пасок потрібно досить щільно, так, щоб він тримав вантаж, але, наскільки це можливо, не заважав ані дихати, ані рухатися.
3) Потім підтягуєте лямки так, щоб вага вантажу розподілилася між лямками та паском більш-менш рівномірно. Точка кріплення лямок при цьому повинна опинитися приблизно посередині або трохи вище середини лопатки. Якщо це місце рюкзака опинилось помітно вище або нижче, необхідно переставити плаваючу підвіску (якщо така присутня) або підібрати рюкзак, який більше відповідає вашому росту.
4) В останню чергу підтягуєте верхні плечові відтяжки до положення, за якого не відчуваються коливання рюкзака вперед і назад. Дуже важливо не перестаратися і не перетягнути відтяжки, інакше навантаження на лямки не розподілиться по всьому плечу, а припаде тільки на передню частину плеча, на ключицю.
Купуючи рюкзак, необхідно обов’язково перевірити, як він сидить. Налаштовувати рюкзак треба завантаженим, тільки так можна оцінити його поведінку на спині. І пам’ятайте, якщо рюкзак незручний вже зараз, у поході буде ще гірше.
ПИТНА СИСТЕМА
Що це таке і навіщо потрібно? Усі, хто полюбляє активний спорт і кому доводиться пересуватись на далекі відстані, усвідомлюють необхідність перевозити з собою воду.
Достатньо просто зрозуміти, що правильне споживання води – це елемент максимальної продуктивності. Людина на 70-90% складається з води. Після втрати всього кількох відсотків води працездатність падає у декілька разів. Тому під час фізичних навантажень треба поповнювати витрату вологи, яка за сильного потовиділення, особливо у спеку, може досягати одного літра на годину. Проте у цьому випадку просто водою компенсувати втрату не можна, існує ризик знесолювання, тому що з потом виводиться багато солі – потрібна мінеральна (або підсолена) вода. Звичайно, можна зупинитися та дістати флягу з рюкзака, але не завжди це зручно.
Рішення знайшла фірма CamelBak, запропонувавши розміщати в одному з відділень рюкзака спеціальну м’яку флягу-бурдюк з довгим шлангом та мундштуком. Така система швидко стала популярною серед маунтін-байкерів та мотокрос-райдерів, тому що дозволяла їм пити воду без допомоги рук, що лежать на кермі. З того моменту любителі найрізноманітніших видів активного спорту та відпочинку використовують питні системи, і тепер дуже багато виробників екіпіровки адаптують свої рюкзаки під відсік для питної системи.
